Warning: Declaration of description_walkers::start_el(&$output, $item, $depth, $args) should be compatible with Walker_Nav_Menu::start_el(&$output, $item, $depth = 0, $args = Array, $id = 0) in /home/bagssv/petrakeevblog.pp.ua/wp-content/themes/healthwpnewwpthemes/lib/default-derwidget.php on line 74
Формування читацьких компетентностей у молодших школярів шляхом розвитку основних психофізіологічних процесів та стимулювання інтересу до читання Н. В. Дятлова | Зональна школа новаторства Хорольського, Семенівського та Оржицького району

Формування читацьких компетентностей у молодших школярів шляхом розвитку основних психофізіологічних процесів та стимулювання інтересу до читання Н. В. Дятлова

         Описана система вправ, яка допомагає відпрацювати навички швидкого читання в учнів початкових класів. Ці вправи діти виконують із задоволенням і цікавістю, вадчуваючи позитивні емоції в навчанні. Практичний досвід роботи за даною системою свідчить про високу ефективність. В статті містяться методичні рекомендації для систематичного впровадження методики по виробленню навичок швидкого читання.

На успішність учнів впливає багато різноманітних факторів. Але одним із найважливіших є вміння сві­домо, правильно, виразно та швидко читати.  Адже саме читання є невичерпним джерелом знань духовного, емоційного,  розумового  розвитку дитини.  Тому навчання дітей читати, формування в них стійкого інтересу до цього виду діяльності було і залишається важливим завданням початкової школи. В. О. Сухомлинський зазначав у своїх працях, що без високої культури читання немає ні школи, ні спрвжньої розумової праці, що погане читання – ніби брудне вікно, крізь яке нічого не видно.

Наявність у школяра інтересу до читання, до книжки як джерела знань,  дасть можливість удосконалити навичку читання, усвідомлено сприймати прочитане, орієнтуватися в художній, науково – пізнавальній та довідковій літературі, дитячій періодиці. «Той, хто не вміє швидко й свідомо читати, не може упішно оволодіти знаннями. Швидко й свідомо читати – це значить сприймати очима і в думці частину речення чи невелике речення цілком, відірвавши свій погляд від книжки, висловити те, що читається, а й про якісь картини, образи, уявлення, факти,  явища, пов’язані з матеріалом, що читається». Так розумів читання В. О. Сухомлинський. Розвиток техніки читання – це тривалий навчальний, психологічний, моральний та фізичний процес. На швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, уміння артикулювати, постановка дихання, жанр самого твору.

Зараз видається велика кількість барвистих підручників, існує багато різноманітних методик. Та навчити по — справжньому, добре читати непросто. Читання є основою опанування всього програмового матеріалу, розвитку  інтелекту дитини. У ньому беруть участь не лише мовлення та пам’ять дитини, а також мислення, уява, сприйняття і слух. Шестирічним учням важко поєднувати зорове сприйняття букв, слів, речень, розуміти прочитане, визначати своє ставлення до нього. Не володіючи належною технікою читання учень втрачає інтерес до нього, погано розуміє або зовсім не розуміє прочитане, швидко втомлюється. Особливо в наш час, час зростання інформаційного потоку, коли діти, за свідченням учених від 90 до 95 % інформації одержують завдяки зоровому сприйманню.

Численні дослідження доводять: якщо школяр читає вголос незнайому сторінку зі швидкістю 150 та більше слів за хвилину, він, як правило, успішно навчається з переважної більшості предметів. Техніка читання, по­вільніша ніж 90 слів за хвилину, не дає змоги навіть найстараннішій дитині вирватися з лав невстигаючих. Низька ж успішність, постійні нашарування негатив­них емоцій, пов’язані з повільним читанням, призво­дять до неврозів та інших небезпечних захворювань. Можливість запобігти цьому- навчити кожну дитину швидко читати.

Мені вдалося знайти такі способи відпрацювання навичок читання, які б діти виконували із задоволенням і цікавістю, викликають позитивні емоції в процесі навчання. Із перших днів навчання своїх маленьких учнів у школі намагаюся планувати уроки навчання грамоти , а згодом і уроки читання так, щоб діти якнайбільше оволоділи всіма якостями читання й при цьому не лише навчилися читати, а й думати, відчувати, жити, творити.

Щоб кожного дня виконувати всі запро­поновані вправи з даної системи, я використо­вую п’ятихвилинки активного читання  та поетичні хвилинки і на інших уроках.

                Розглянемо частину методики роботи по навчанню навичок  читання.

Щоб подолати  технічні труднощі у набутті нави­чок читання,  сис­тематично  використовую спеціальні вправи  і тек­сти прикладного характеру, які  дають  змогу учням вправлятися у подоланні труднощів початкового етапу освоєння техніки. Це, на мою думку,  допомагає  досягти такого рівня читання, який дає змогу читачеві одержати задоволен­ня від здійснюваної діяльності. З цією метою  поряд з навчальними хрестоматіями використовую  існуючі навчальні посібники, спрямовані на вдоскона­лення навичок читання, або пропоную  учням для опрацювання спеціально дібрані вправи з урахуванням індивідуальних труднощів, які відчувають діти на пев­ному етапі формування механізму читання. Для орга­нізації такої роботи    виділяю  певний час на уроці читання або передбачено  проведення окремих уроків, спрямованих на вдосконалення техніки читання. Зважаючи на всі характеристики й складові навичок читання  пропонує три групи вправ.

Перша група вправ спрямована на вдосконалення правильності читання. Завдання цієї групи пропонує учням, які допускають велику кількість помилок під час читання тексту. Спочатку використовую несклад­ні за змістом та структурою тексти.  Приклади таких вправ:

  • Читання рядків навпаки словами. Ця вправа відволікає дітей від звичного читання зліва направо, розвиває точність руху очей, попереджає помилки в граматичній формі слова, пропуски й перестановки слів та складів.
  • Читання рядків навпаки буквами. Написане читається справа наліво так, що кожне слово вимов­ляється буквами в зворотному порядку. Таке трену­вання розвиває здатність суворого буквеного аналізу кожного слова, формує довільну регуляцію очей, а також створює передумови для усунення поширених помилок «дзеркального» читання.
  • «Зачароване слово». Перше слово читається звич­но. Друге (підкреслене) справа наліво. Ця вправа роз­виває здатність мовленнєворухомої системи працюва­ти під час одночасного функціонування двох проти­лежних установок на добрезнайомі, звичайні образи й на нові. Спочатку підкреслюється кожне друге слово, потім слова з найбільшим навантаженням.
  • Читання лише другої половини слів. Ця вправа значно зменшує кількість помилок, коли правильно читається лише початок слова, а його кінець або до­мислюється, або читається з помилками.

Друга група вправ розвиває в учнів швидкість чи­тання.

  • читання з підрахуванням слів (рядків);
  • пошук у тексті заданих слів;
  • читання зі смужками (над і під рядком);
  • читання рядків із закритою нижньою або верх­ньою половинкою букв (пропоную проводити такі вправи в парах: один учень читає — інший пере­віряє);
  • метод ритмічних фіксацій сприяє формуванню навичок руху погляду під час читання.

Третя група вправ спрямована на формування вмінь свідомого, чіткого, безпомилкового читання, тобто на розвиток розуміння структури й змісту тек­сту. Наприклад:

  • читати текст, закриваючи останні три букви всіх рядків аркушем паперу, а згодом і початкові три бук­ви; потрібно прочитати, намагаючись угадати закриті частини за змістом;
  • читання тексту з додаванням складу слова, яко­го не вистачає (удосконалюється вміння прогнозува­ти будову слова й речення, що допомагає зрозуміти зміст прочитаного);
  • пошук у тексті змістових небилиць (формується вміння аналізувати структуру тексту);
  • пошук уривків із різних текстів (формується вміння виявляти структурні та змістові частини тек­сту).

Крім вправ для розвитку всіх якостей читання, використовую різні прийоми й методи, які до­помагають розвинути в учнів пізнавальні потреби через свідоме читання, закласти основи читацької культури:

  • зміна видів, прийомів читання; змістове прогнозування (антиципація);
  • творчі види робіт;
  • літературні ігри, шаради, вікторини;
  • пропагування книжки (куточок читача, тематич­ні виставки книжок);

робота «Клубу допитливих»; групові форми роботи.

Діти, які навчаються швидко читати, правиль­но пишуть, мають багатий словниковий запас, ло­гічніше мислять, вміють сформулювати і довести свою думку.

Приємно зазначити, що школярі, які при під­готовці уроків застосовують швидке читання, ви­трачають на виконання усних домашніх завдань набагато менше часу, а їхня середня успішність зростає, що свідчить про перспективність застосування швидкого читання в школі.

Уся описана система роботи спрямована на розв’язання цікавої, надзвичайно педагогічної проблеми, бо вміння свідомо, правильно і швидко читати – то надійна основа успішного навчання. Досягти  якісного читання майже неможливо без допомоги батьків. Дорослі мають знати, що і як читають їхні діти, що їх хвилює з прочитаного, як розвивати інтерес до книги,  тут як ніколи потрібна матусина ласка, турбота, мудре татове слово, щира зацікавленість, порада, допомога. Власна бібліотека чи просто поличка з книжками – усе це викликає інтерес дитини до книги.

Рисунок7

Список використаної літератури

  1. Гончаров Т. А. Как я прививаю любовь к чтению // Начальная школа. — 1996. —№ 1. — С. 60-61.
  2. Джежелей О. В., Коваленко О. М., Ємець А. А. Уроки читання, мовної діяльності//Початкова школа. — 1994. — № 7. — С. 16-23.
  3. Довженко Т. Як допомогти дитині навчитися читати // Початкова школа. — 2006. — № 7. — С. 13-16.
  4. Китаєва А. В. Развитие беглости чтения в начальних классах// Начальная школа. — 1996. — № 9. — С. 48—51.
  5. ЛяхоцькаЛ., Ляхоцький В. Чи вміємо ми навчити чи­тання? // Рідна школа. —1996. — № 2. — С. 67-69.
  6. Малькевич Г. Уроки культури читання // Початкова школа. — 1997. — № 2. — С. 17-18.
  7. Митник О., Шпак В. Формування комунікативних умінь школярів на уроках читання // Початкова шко­ла. — 1997. -№ 12. — С. 14-17.
  8. Малькевич Г. Уроки культури читання // Початкова школа. — 1997. — № 2. — С. 17-18.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>